| а́каючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | а́каючий | а́каюча | а́каюче | а́каючі |
| родовий | а́каючого | а́каючої | а́каючого | а́каючих |
| давальний | а́каючому | а́каючій | а́каючому | а́каючим |
| знахідний | а́каючий, а́каючого | а́каючу | а́каюче | а́каючі, а́каючих |
| орудний | а́каючим | а́каючою | а́каючим | а́каючими |
| місцевий | на/в а́каючому, а́каючім | на/в а́каючій | на/в а́каючому, а́каючім | на/в а́каючих |