алога́мний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | алога́мний | алога́мна | алога́мне | алога́мні |
родовий | алога́много | алога́мної | алога́много | алога́мних |
давальний | алога́мному | алога́мній | алога́мному | алога́мним |
знахідний | алога́мний | алога́мну | алога́мне | алога́мні |
орудний | алога́мним | алога́мною | алога́мним | алога́мними |
місцевий | на/в алога́мному, алога́мнім | на/в алога́мній | на/в алога́мному, алога́мнім | на/в алога́мних |