| альбо́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | альбо́мний | альбо́мна | альбо́мне | альбо́мні |
| родовий | альбо́много | альбо́мної | альбо́много | альбо́мних |
| давальний | альбо́мному | альбо́мній | альбо́мному | альбо́мним |
| знахідний | альбо́мний, альбо́много | альбо́мну | альбо́мне | альбо́мні, альбо́мних |
| орудний | альбо́мним | альбо́мною | альбо́мним | альбо́мними |
| місцевий | на/в альбо́мному, альбо́мнім | на/в альбо́мній | на/в альбо́мному, альбо́мнім | на/в альбо́мних |