амуніці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | амуніці́йний | амуніці́йна | амуніці́йне | амуніці́йні |
родовий | амуніці́йного | амуніці́йної | амуніці́йного | амуніці́йних |
давальний | амуніці́йному | амуніці́йній | амуніці́йному | амуніці́йним |
знахідний | амуніці́йний, амуніці́йного | амуніці́йну | амуніці́йне | амуніці́йні, амуніці́йних |
орудний | амуніці́йним | амуніці́йною | амуніці́йним | амуніці́йними |
місцевий | на/в амуніці́йному, амуніці́йнім | на/в амуніці́йній | на/в амуніці́йному, амуніці́йнім | на/в амуніці́йних |