Аники́тин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Аники́тин | Аники́тина | Аники́тине | Аники́тині |
родовий | Аники́тиного | Аники́тиної | Аники́тиного | Аники́тиних |
давальний | Аники́тиному | Аники́тиній | Аники́тиному | Аники́тиним |
знахідний | Аники́тин, Аники́тиного | Аники́тину | Аники́тине | Аники́тині, Аники́тиних |
орудний | Аники́тиним | Аники́тиною | Аники́тиним | Аники́тиними |
місцевий | на/в Аники́тиному, Аники́тинім | на/в Аники́тиній | на/в Аники́тиному, Аники́тинім | на/в Аники́тиних |