армо́ваний1 – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | армо́ваний | армо́вана | армо́ване | армо́вані |
родовий | армо́ваного | армо́ваної | армо́ваного | армо́ваних |
давальний | армо́ваному | армо́ваній | армо́ваному | армо́ваним |
знахідний | армо́ваний | армо́вану | армо́ване | армо́вані |
орудний | армо́ваним | армо́ваною | армо́ваним | армо́ваними |
місцевий | на/в армо́ваному, армо́ванім | на/в армо́ваній | на/в армо́ваному, армо́ванім | на/в армо́ваних |