| асимільо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | асимільо́ваний | асимільо́вана | асимільо́ване | асимільо́вані |
| родовий | асимільо́ваного | асимільо́ваної | асимільо́ваного | асимільо́ваних |
| давальний | асимільо́ваному | асимільо́ваній | асимільо́ваному | асимільо́ваним |
| знахідний | асимільо́ваний, асимільо́ваного | асимільо́вану | асимільо́ване | асимільо́вані, асимільо́ваних |
| орудний | асимільо́ваним | асимільо́ваною | асимільо́ваним | асимільо́ваними |
| місцевий | на/в асимільо́ваному, асимільо́ванім | на/в асимільо́ваній | на/в асимільо́ваному, асимільо́ванім | на/в асимільо́ваних |