| асимільо́вуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | асимільо́вуваний | асимільо́вувана | асимільо́вуване | асимільо́вувані |
| родовий | асимільо́вуваного | асимільо́вуваної | асимільо́вуваного | асимільо́вуваних |
| давальний | асимільо́вуваному | асимільо́вуваній | асимільо́вуваному | асимільо́вуваним |
| знахідний | асимільо́вуваного, асимільо́вуваний | асимільо́вувану | асимільо́вуване | асимільо́вуваних, асимільо́вувані |
| орудний | асимільо́вуваним | асимільо́вуваною | асимільо́вуваним | асимільо́вуваними |
| місцевий | на/в асимільо́вуваному, асимільо́вуванім | на/в асимільо́вуваній | на/в асимільо́вуваному, асимільо́вуванім | на/в асимільо́вуваних |