асиміляти́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | асиміляти́вний | асиміляти́вна | асиміляти́вне | асиміляти́вні |
родовий | асиміляти́вного | асиміляти́вної | асиміляти́вного | асиміляти́вних |
давальний | асиміляти́вному | асиміляти́вній | асиміляти́вному | асиміляти́вним |
знахідний | асиміляти́вний, асиміляти́вного | асиміляти́вну | асиміляти́вне | асиміляти́вні, асиміляти́вних |
орудний | асиміляти́вним | асиміляти́вною | асиміляти́вним | асиміляти́вними |
місцевий | на/в асиміляти́вному, асиміляти́внім | на/в асиміляти́вній | на/в асиміляти́вному, асиміляти́внім | на/в асиміляти́вних |