асиміляці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | асиміляці́йний | асиміляці́йна | асиміляці́йне | асиміляці́йні |
родовий | асиміляці́йного | асиміляці́йної | асиміляці́йного | асиміляці́йних |
давальний | асиміляці́йному | асиміляці́йній | асиміляці́йному | асиміляці́йним |
знахідний | асиміляці́йний, асиміляці́йного | асиміляці́йну | асиміляці́йне | асиміляці́йні, асиміляці́йних |
орудний | асиміляці́йним | асиміляці́йною | асиміляці́йним | асиміляці́йними |
місцевий | на/в асиміляці́йному, асиміляці́йнім | на/в асиміляці́йній | на/в асиміляці́йному, асиміляці́йнім | на/в асиміляці́йних |