безвалю́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безвалю́тний | безвалю́тна | безвалю́тне | безвалю́тні |
родовий | безвалю́тного | безвалю́тної | безвалю́тного | безвалю́тних |
давальний | безвалю́тному | безвалю́тній | безвалю́тному | безвалю́тним |
знахідний | безвалю́тний, безвалю́тного | безвалю́тну | безвалю́тне | безвалю́тні, безвалю́тних |
орудний | безвалю́тним | безвалю́тною | безвалю́тним | безвалю́тними |
місцевий | на/у безвалю́тному, безвалю́тнім | на/у безвалю́тній | на/у безвалю́тному, безвалю́тнім | на/у безвалю́тних |