безви́гульний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безви́гульний | безви́гульна | безви́гульне | безви́гульні |
родовий | безви́гульного | безви́гульної | безви́гульного | безви́гульних |
давальний | безви́гульному | безви́гульній | безви́гульному | безви́гульним |
знахідний | безви́гульний | безви́гульну | безви́гульне | безви́гульні |
орудний | безви́гульним | безви́гульною | безви́гульним | безви́гульними |
місцевий | на/у безви́гульному, безви́гульнім | на/у безви́гульній | на/у безви́гульному, безви́гульнім | на/у безви́гульних |