безви́гідний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безви́гідний | безви́гідна | безви́гідне | безви́гідні |
родовий | безви́гідного | безви́гідної | безви́гідного | безви́гідних |
давальний | безви́гідному | безви́гідній | безви́гідному | безви́гідним |
знахідний | безви́гідний, безви́гідного | безви́гідну | безви́гідне | безви́гідні, безви́гідних |
орудний | безви́гідним | безви́гідною | безви́гідним | безви́гідними |
місцевий | на/у безви́гідному, безви́гіднім | на/у безви́гідній | на/у безви́гідному, безви́гіднім | на/у безви́гідних |