безвила́зний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безвила́зний | безвила́зна | безвила́зне | безвила́зні |
родовий | безвила́зного | безвила́зної | безвила́зного | безвила́зних |
давальний | безвила́зному | безвила́зній | безвила́зному | безвила́зним |
знахідний | безвила́зний, безвила́зного | безвила́зну | безвила́зне | безвила́зні, безвила́зних |
орудний | безвила́зним | безвила́зною | безвила́зним | безвила́зними |
місцевий | на/у безвила́зному, безвила́знім | на/у безвила́зній | на/у безвила́зному, безвила́знім | на/у безвила́зних |