безвідкли́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безвідкли́чний | безвідкли́чна | безвідкли́чне | безвідкли́чні |
родовий | безвідкли́чного | безвідкли́чної | безвідкли́чного | безвідкли́чних |
давальний | безвідкли́чному | безвідкли́чній | безвідкли́чному | безвідкли́чним |
знахідний | безвідкли́чний, безвідкли́чного | безвідкли́чну | безвідкли́чне | безвідкли́чні, безвідкли́чних |
орудний | безвідкли́чним | безвідкли́чною | безвідкли́чним | безвідкли́чними |
місцевий | на/у безвідкли́чному, безвідкли́чнім | на/у безвідкли́чній | на/у безвідкли́чному, безвідкли́чнім | на/у безвідкли́чних |