безвідно́сний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безвідно́сний | безвідно́сна | безвідно́сне | безвідно́сні |
родовий | безвідно́сного | безвідно́сної | безвідно́сного | безвідно́сних |
давальний | безвідно́сному | безвідно́сній | безвідно́сному | безвідно́сним |
знахідний | безвідно́сний | безвідно́сну | безвідно́сне | безвідно́сні |
орудний | безвідно́сним | безвідно́сною | безвідно́сним | безвідно́сними |
місцевий | на/у безвідно́сному, безвідно́снім | на/у безвідно́сній | на/у безвідно́сному, безвідно́снім | на/у безвідно́сних |