безвідра́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безвідра́дний | безвідра́дна | безвідра́дне | безвідра́дні |
родовий | безвідра́дного | безвідра́дної | безвідра́дного | безвідра́дних |
давальний | безвідра́дному | безвідра́дній | безвідра́дному | безвідра́дним |
знахідний | безвідра́дний, безвідра́дного | безвідра́дну | безвідра́дне | безвідра́дні, безвідра́дних |
орудний | безвідра́дним | безвідра́дною | безвідра́дним | безвідра́дними |
місцевий | на/у безвідра́дному, безвідра́днім | на/у безвідра́дній | на/у безвідра́дному, безвідра́днім | на/у безвідра́дних |