безвідхо́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безвідхо́дний | безвідхо́дна | безвідхо́дне | безвідхо́дні |
родовий | безвідхо́дного | безвідхо́дної | безвідхо́дного | безвідхо́дних |
давальний | безвідхо́дному | безвідхо́дній | безвідхо́дному | безвідхо́дним |
знахідний | безвідхо́дний | безвідхо́дну | безвідхо́дне | безвідхо́дні |
орудний | безвідхо́дним | безвідхо́дною | безвідхо́дним | безвідхо́дними |
місцевий | на/у безвідхо́дному, безвідхо́днім | на/у безвідхо́дній | на/у безвідхо́дному, безвідхо́днім | на/у безвідхо́дних |