| безгла́сний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безгла́сний | безгла́сна | безгла́сне | безгла́сні |
| родовий | безгла́сного | безгла́сної | безгла́сного | безгла́сних |
| давальний | безгла́сному | безгла́сній | безгла́сному | безгла́сним |
| знахідний | безгла́сний, безгла́сного | безгла́сну | безгла́сне | безгла́сні, безгла́сних |
| орудний | безгла́сним | безгла́сною | безгла́сним | безгла́сними |
| місцевий | на/у безгла́сному, безгла́снім | на/у безгла́сній | на/у безгла́сному, безгла́снім | на/у безгла́сних |
| [рідко] | ||||