безгра́мотний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безгра́мотний | безгра́мотна | безгра́мотне | безгра́мотні |
родовий | безгра́мотного | безгра́мотної | безгра́мотного | безгра́мотних |
давальний | безгра́мотному | безгра́мотній | безгра́мотному | безгра́мотним |
знахідний | безгра́мотний, безгра́мотного | безгра́мотну | безгра́мотне | безгра́мотні, безгра́мотних |
орудний | безгра́мотним | безгра́мотною | безгра́мотним | безгра́мотними |
місцевий | на/у безгра́мотному, безгра́мотнім | на/у безгра́мотній | на/у безгра́мотному, безгра́мотнім | на/у безгра́мотних |