бездокуме́нтний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бездокуме́нтний | бездокуме́нтна | бездокуме́нтне | бездокуме́нтні |
родовий | бездокуме́нтного | бездокуме́нтної | бездокуме́нтного | бездокуме́нтних |
давальний | бездокуме́нтному | бездокуме́нтній | бездокуме́нтному | бездокуме́нтним |
знахідний | бездокуме́нтний, бездокуме́нтного | бездокуме́нтну | бездокуме́нтне | бездокуме́нтні, бездокуме́нтних |
орудний | бездокуме́нтним | бездокуме́нтною | бездокуме́нтним | бездокуме́нтними |
місцевий | на/у бездокуме́нтному, бездокуме́нтнім | на/у бездокуме́нтній | на/у бездокуме́нтному, бездокуме́нтнім | на/у бездокуме́нтних |