| беззако́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | беззако́нний | беззако́нна | беззако́нне | беззако́нні |
| родовий | беззако́нного | беззако́нної | беззако́нного | беззако́нних |
| давальний | беззако́нному | беззако́нній | беззако́нному | беззако́нним |
| знахідний | беззако́нний, беззако́нного | беззако́нну | беззако́нне | беззако́нні, беззако́нних |
| орудний | беззако́нним | беззако́нною | беззако́нним | беззако́нними |
| місцевий | на/у беззако́нному, беззако́ннім | на/у беззако́нній | на/у беззако́нному, беззако́ннім | на/у беззако́нних |