| беззаста́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | беззаста́вний | беззаста́вна | беззаста́вне | беззаста́вні |
| родовий | беззаста́вного | беззаста́вної | беззаста́вного | беззаста́вних |
| давальний | беззаста́вному | беззаста́вній | беззаста́вному | беззаста́вним |
| знахідний | беззаста́вний, беззаста́вного | беззаста́вну | беззаста́вне | беззаста́вні, беззаста́вних |
| орудний | беззаста́вним | беззаста́вною | беззаста́вним | беззаста́вними |
| місцевий | на/у беззаста́вному, беззаста́внім | на/у беззаста́вній | на/у беззаста́вному, беззаста́внім | на/у беззаста́вних |