| беззву́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | беззву́чний | беззву́чна | беззву́чне | беззву́чні |
| родовий | беззву́чного | беззву́чної | беззву́чного | беззву́чних |
| давальний | беззву́чному | беззву́чній | беззву́чному | беззву́чним |
| знахідний | беззву́чний, беззву́чного | беззву́чну | беззву́чне | беззву́чні, беззву́чних |
| орудний | беззву́чним | беззву́чною | беззву́чним | беззву́чними |
| місцевий | на/у беззву́чному, беззву́чнім | на/у беззву́чній | на/у беззву́чному, беззву́чнім | на/у беззву́чних |