безздорі́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безздорі́вний | безздорі́вна | безздорі́вне | безздорі́вні |
родовий | безздорі́вного | безздорі́вної | безздорі́вного | безздорі́вних |
давальний | безздорі́вному | безздорі́вній | безздорі́вному | безздорі́вним |
знахідний | безздорі́вного, безздорі́вний | безздорі́вну | безздорі́вне | безздорі́вних, безздорі́вні |
орудний | безздорі́вним | безздорі́вною | безздорі́вним | безздорі́вними |
місцевий | на/у безздорі́вному, безздорі́внім | на/у безздорі́вній | на/у безздорі́вному, безздорі́внім | на/у безздорі́вних |
[діал.] |