безкоаліці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безкоаліці́йний | безкоаліці́йна | безкоаліці́йне | безкоаліці́йні |
родовий | безкоаліці́йного | безкоаліці́йної | безкоаліці́йного | безкоаліці́йних |
давальний | безкоаліці́йному | безкоаліці́йній | безкоаліці́йному | безкоаліці́йним |
знахідний | безкоаліці́йний | безкоаліці́йну | безкоаліці́йне | безкоаліці́йні |
орудний | безкоаліці́йним | безкоаліці́йною | безкоаліці́йним | безкоаліці́йними |
місцевий | на/у безкоаліці́йному, безкоаліці́йнім | на/у безкоаліці́йній | на/у безкоаліці́йному, безкоаліці́йнім | на/у безкоаліці́йних |