безковба́сний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безковба́сний | безковба́сна | безковба́сне | безковба́сні |
родовий | безковба́сного | безковба́сної | безковба́сного | безковба́сних |
давальний | безковба́сному | безковба́сній | безковба́сному | безковба́сним |
знахідний | безковба́сний, безковба́сного | безковба́сну | безковба́сне | безковба́сні, безковба́сних |
орудний | безковба́сним | безковба́сною | безковба́сним | безковба́сними |
місцевий | на/у безковба́сному, безковба́снім | на/у безковба́сній | на/у безковба́сному, безковба́снім | на/у безковба́сних |