безколі́сний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безколі́сний | безколі́сна | безколі́сне | безколі́сні |
родовий | безколі́сного | безколі́сної | безколі́сного | безколі́сних |
давальний | безколі́сному | безколі́сній | безколі́сному | безколі́сним |
знахідний | безколі́сний | безколі́сну | безколі́сне | безколі́сні |
орудний | безколі́сним | безколі́сною | безколі́сним | безколі́сними |
місцевий | на/у безколі́сному, безколі́снім | на/у безколі́сній | на/у безколі́сному, безколі́снім | на/у безколі́сних |