безко́нтурний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безко́нтурний | безко́нтурна | безко́нтурне | безко́нтурні |
родовий | безко́нтурного | безко́нтурної | безко́нтурного | безко́нтурних |
давальний | безко́нтурному | безко́нтурній | безко́нтурному | безко́нтурним |
знахідний | безко́нтурний, безко́нтурного | безко́нтурну | безко́нтурне | безко́нтурні, безко́нтурних |
орудний | безко́нтурним | безко́нтурною | безко́нтурним | безко́нтурними |
місцевий | на/у безко́нтурному, безко́нтурнім | на/у безко́нтурній | на/у безко́нтурному, безко́нтурнім | на/у безко́нтурних |