| безкореневи́щний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безкореневи́щний | безкореневи́щна | безкореневи́щне | безкореневи́щні |
| родовий | безкореневи́щного | безкореневи́щної | безкореневи́щного | безкореневи́щних |
| давальний | безкореневи́щному | безкореневи́щній | безкореневи́щному | безкореневи́щним |
| знахідний | безкореневи́щний | безкореневи́щну | безкореневи́щне | безкореневи́щні |
| орудний | безкореневи́щним | безкореневи́щною | безкореневи́щним | безкореневи́щними |
| місцевий | на/у безкореневи́щному, безкореневи́щнім | на/у безкореневи́щній | на/у безкореневи́щному, безкореневи́щнім | на/у безкореневи́щних |