безкори́сливий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безкори́сливий | безкори́слива | безкори́сливе | безкори́сливі |
родовий | безкори́сливого | безкори́сливої | безкори́сливого | безкори́сливих |
давальний | безкори́сливому | безкори́сливій | безкори́сливому | безкори́сливим |
знахідний | безкори́сливий, безкори́сливого | безкори́сливу | безкори́сливе | безкори́сливі, безкори́сливих |
орудний | безкори́сливим | безкори́сливою | безкори́сливим | безкори́сливими |
місцевий | на/у безкори́сливому, безкори́сливім | на/у безкори́сливій | на/у безкори́сливому, безкори́сливім | на/у безкори́сливих |