| безкорі́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безкорі́вний | безкорі́вна | безкорі́вне | безкорі́вні |
| родовий | безкорі́вного | безкорі́вної | безкорі́вного | безкорі́вних |
| давальний | безкорі́вному | безкорі́вній | безкорі́вному | безкорі́вним |
| знахідний | безкорі́вний, безкорі́вного | безкорі́вну | безкорі́вне | безкорі́вні, безкорі́вних |
| орудний | безкорі́вним | безкорі́вною | безкорі́вним | безкорі́вними |
| місцевий | на/у безкорі́вному, безкорі́внім | на/у безкорі́вній | на/у безкорі́вному, безкорі́внім | на/у безкорі́вних |