безли́чник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | безли́чник | безли́чники |
родовий | безли́чника | безли́чників |
давальний | безли́чникові, безли́чнику | безли́чникам |
знахідний | безли́чника | безли́чників |
орудний | безли́чником | безли́чниками |
місцевий | на/у безли́чникові, безли́чнику | на/у безли́чниках |
кличний | безли́чнику | безли́чники |
[діал.] |