безлю́дник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | безлю́дник | безлю́дники |
родовий | безлю́дника | безлю́дників |
давальний | безлю́дникові, безлю́днику | безлю́дникам |
знахідний | безлю́дника | безлю́дників |
орудний | безлю́дником | безлю́дниками |
місцевий | на/у безлю́дникові, безлю́днику | на/у безлю́дниках |
кличний | безлю́днику | безлю́дники |
[рідко] |