безлю́дько – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | безлю́дько | безлю́дьки |
родовий | безлю́дька | безлю́дьків |
давальний | безлю́дькові, безлю́дьку | безлю́дькам |
знахідний | безлю́дька | безлю́дьків |
орудний | безлю́дьком | безлю́дьками |
місцевий | на/у безлю́дькові, безлю́дьку | на/у безлю́дьках |
кличний | безлю́дьку | безлю́дьки |
[розм.] |