безми́сний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безми́сний | безми́сна | безми́сне | безми́сні |
родовий | безми́сного | безми́сної | безми́сного | безми́сних |
давальний | безми́сному | безми́сній | безми́сному | безми́сним |
знахідний | безми́сний | безми́сну | безми́сне | безми́сні |
орудний | безми́сним | безми́сною | безми́сним | безми́сними |
місцевий | на/у безми́сному, безми́снім | на/у безми́сній | на/у безми́сному, безми́снім | на/у безми́сних |
[діал.] |