безму́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безму́рний | безму́рна | безму́рне | безму́рні |
родовий | безму́рного | безму́рної | безму́рного | безму́рних |
давальний | безму́рному | безму́рній | безму́рному | безму́рним |
знахідний | безму́рний | безму́рну | безму́рне | безму́рні |
орудний | безму́рним | безму́рною | безму́рним | безму́рними |
місцевий | на/у безму́рному, безму́рнім | на/у безму́рній | на/у безму́рному, безму́рнім | на/у безму́рних |