| бе́змір – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | бе́змір | бе́зміри |
| родовий | бе́зміру | бе́змірів |
| давальний | бе́зміру, бе́змірові | бе́змірам |
| знахідний | бе́змір | бе́зміри |
| орудний | бе́зміром | бе́змірами |
| місцевий | на/у бе́змірі | на/у бе́змірах |
| кличний | бе́зміре* | бе́зміри* |
| [у множині вживається рідко] |