безневи́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безневи́нний | безневи́нна | безневи́нне | безневи́нні |
родовий | безневи́нного | безневи́нної | безневи́нного | безневи́нних |
давальний | безневи́нному | безневи́нній | безневи́нному | безневи́нним |
знахідний | безневи́нний, безневи́нного | безневи́нну | безневи́нне | безневи́нні, безневи́нних |
орудний | безневи́нним | безневи́нною | безневи́нним | безневи́нними |
місцевий | на/у безневи́нному, безневи́ннім | на/у безневи́нній | на/у безневи́нному, безневи́ннім | на/у безневи́нних |