безоа́ровий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безоа́ровий | безоа́рова | безоа́рове | безоа́рові |
родовий | безоа́рового | безоа́рової | безоа́рового | безоа́рових |
давальний | безоа́ровому | безоа́ровій | безоа́ровому | безоа́ровим |
знахідний | безоа́ровий, безоа́рового | безоа́рову | безоа́рове | безоа́рові, безоа́рових |
орудний | безоа́ровим | безоа́ровою | безоа́ровим | безоа́ровими |
місцевий | на/у безоа́ровому, безоа́ровім | на/у безоа́ровій | на/у безоа́ровому, безоа́ровім | на/у безоа́рових |