безогля́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безогля́дний | безогля́дна | безогля́дне | безогля́дні |
родовий | безогля́дного | безогля́дної | безогля́дного | безогля́дних |
давальний | безогля́дному | безогля́дній | безогля́дному | безогля́дним |
знахідний | безогля́дний | безогля́дну | безогля́дне | безогля́дні |
орудний | безогля́дним | безогля́дною | безогля́дним | безогля́дними |
місцевий | на/у безогля́дному, безогля́днім | на/у безогля́дній | на/у безогля́дному, безогля́днім | на/у безогля́дних |