безодмо́вний – прикметник | ||||
(безвідмовний) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безодмо́вний | безодмо́вна | безодмо́вне | безодмо́вні |
родовий | безодмо́вного | безодмо́вної | безодмо́вного | безодмо́вних |
давальний | безодмо́вному | безодмо́вній | безодмо́вному | безодмо́вним |
знахідний | безодмо́вний, безодмо́вного | безодмо́вну | безодмо́вне | безодмо́вні, безодмо́вних |
орудний | безодмо́вним | безодмо́вною | безодмо́вним | безодмо́вними |
місцевий | на/у безодмо́вному, безодмо́внім | на/у безодмо́вній | на/у безодмо́вному, безодмо́внім | на/у безодмо́вних |