безо́кий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безо́кий | безо́ка | безо́ке | безо́кі |
родовий | безо́кого | безо́кої | безо́кого | безо́ких |
давальний | безо́кому | безо́кій | безо́кому | безо́ким |
знахідний | безо́кий, безо́кого | безо́ку | безо́ке | безо́кі, безо́ких |
орудний | безо́ким | безо́кою | безо́ким | безо́кими |
місцевий | на/у безо́кому, безо́кім | на/у безо́кій | на/у безо́кому, безо́кім | на/у безо́ких |