безокисни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безокисни́й | безокисна́ | безокисне́ | безокисні́ |
родовий | безокисно́го | безокисно́ї | безокисно́го | безокисни́х |
давальний | безокисно́му | безокисні́й | безокисно́му | безокисни́м |
знахідний | безокисни́й | безокисну́ | безокисне́ | безокисні́ |
орудний | безокисни́м | безокисно́ю | безокисни́м | безокисни́ми |
місцевий | на/у безокисно́му, безокисні́м | на/у безокисні́й | на/у безокисно́му, безокисні́м | на/у безокисни́х |