безопераці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безопераці́йний | безопераці́йна | безопераці́йне | безопераці́йні |
родовий | безопераці́йного | безопераці́йної | безопераці́йного | безопераці́йних |
давальний | безопераці́йному | безопераці́йній | безопераці́йному | безопераці́йним |
знахідний | безопераці́йний | безопераці́йну | безопераці́йне | безопераці́йні |
орудний | безопераці́йним | безопераці́йною | безопераці́йним | безопераці́йними |
місцевий | на/у безопераці́йному, безопераці́йнім | на/у безопераці́йній | на/у безопераці́йному, безопераці́йнім | на/у безопераці́йних |