безопла́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безопла́тний | безопла́тна | безопла́тне | безопла́тні |
родовий | безопла́тного | безопла́тної | безопла́тного | безопла́тних |
давальний | безопла́тному | безопла́тній | безопла́тному | безопла́тним |
знахідний | безопла́тний, безопла́тного | безопла́тну | безопла́тне | безопла́тні, безопла́тних |
орудний | безопла́тним | безопла́тною | безопла́тним | безопла́тними |
місцевий | на/у безопла́тному, безопла́тнім | на/у безопла́тній | на/у безопла́тному, безопла́тнім | на/у безопла́тних |