| безосві́тній – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безосві́тній | безосві́тня | безосві́тнє | безосві́тні |
| родовий | безосві́тнього | безосві́тньої | безосві́тнього | безосві́тніх |
| давальний | безосві́тньому | безосві́тній | безосві́тньому | безосві́тнім |
| знахідний | безосві́тній, безосві́тнього | безосві́тню | безосві́тнє | безосві́тні, безосві́тніх |
| орудний | безосві́тнім | безосві́тньою | безосві́тнім | безосві́тніми |
| місцевий | на/у безосві́тньому, безосві́тнім | на/у безосві́тній | на/у безосві́тньому, безосві́тнім | на/у безосві́тніх |
| [рідко] | ||||