безпардо́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безпардо́нний | безпардо́нна | безпардо́нне | безпардо́нні |
родовий | безпардо́нного | безпардо́нної | безпардо́нного | безпардо́нних |
давальний | безпардо́нному | безпардо́нній | безпардо́нному | безпардо́нним |
знахідний | безпардо́нний, безпардо́нного | безпардо́нну | безпардо́нне | безпардо́нні, безпардо́нних |
орудний | безпардо́нним | безпардо́нною | безпардо́нним | безпардо́нними |
місцевий | на/у безпардо́нному, безпардо́ннім | на/у безпардо́нній | на/у безпардо́нному, безпардо́ннім | на/у безпардо́нних |
[розм.] |