безплу́жний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безплу́жний | безплу́жна | безплу́жне | безплу́жні |
родовий | безплу́жного | безплу́жної | безплу́жного | безплу́жних |
давальний | безплу́жному | безплу́жній | безплу́жному | безплу́жним |
знахідний | безплу́жний | безплу́жну | безплу́жне | безплу́жні |
орудний | безплу́жним | безплу́жною | безплу́жним | безплу́жними |
місцевий | на/у безплу́жному, безплу́жнім | на/у безплу́жній | на/у безплу́жному, безплу́жнім | на/у безплу́жних |