безповоро́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безповоро́тний | безповоро́тна | безповоро́тне | безповоро́тні |
родовий | безповоро́тного | безповоро́тної | безповоро́тного | безповоро́тних |
давальний | безповоро́тному | безповоро́тній | безповоро́тному | безповоро́тним |
знахідний | безповоро́тний | безповоро́тну | безповоро́тне | безповоро́тні |
орудний | безповоро́тним | безповоро́тною | безповоро́тним | безповоро́тними |
місцевий | на/у безповоро́тному, безповоро́тнім | на/у безповоро́тній | на/у безповоро́тному, безповоро́тнім | на/у безповоро́тних |